igen om Ronja

[habitudo]

Завдяки люб'язній lana_svitankova - дякую-дякую!- читаю тепер оригінальну "Роню, дочку розбійника".
Я вже колись писала про чудовий переклад Ольги Сенюк, а тепер можу посвідчити як очевидець, що він таки дуже точний. І, справді, нашій перекладачці вдалося літературно і невульгарно відтворити всі ті фізіологічні жартики й напівлайки, які є в Ліндгрен - на відміну від цнотливих американців, що те все покидали.

Але! Знайшлася і в нас межа, "іже не перейдеши" - воші. В українському перекладі там, де Роня зустрічається з Бірком у підземеллі, випущено всі згадки про вошей і їх вичісування (в кутових дужках - текст, якого в перекладі немає):

"Сама вона (Роня) була чиста, бо Ловіса кожної суботи ввечері шарувала її біля вогнища в балії, <а щонеділі зранку вичісувала їй і Матісові вошей. Правда, Матіс того не любив і скаржився, що йому водно видирають волосся. Але те мало помагало.
- Досить з мене і дванадцяти брудних вошивих розбійників - казала Ловіса,- А вже ватажка я чесатиму живого чи мертвого, поки можу тримати гребінь>
...і ще зо дві згадки там само.

Але це, звісно, ніяка не претензія - просто цікавинка. Дякувати Богу, що в нас досі не наросло власних Брауде і Бєлякових, які би кинулися наново перекладати весь доробок Ліндгрен, ретельно тримаючись порядку слів, перебріхуючи смисл і розцяцьковуючи все на власний гидкий смак.
От наприклад, їхній пасажик звідти ж:
— Нищие разбойники, так оно и есть! Разве ты не чувствуешь, что от меня несет дерьмом и нищетой? — ухмыляясь, спросил он.
Для довідки - про ето самоє там ніяк не згадується, стоїть lortigt - всьго-навсього брудний.

Отаке-то, люди добрі. Добре, що скандинавістів-халтурників в нас не так багато. Як пощастить, будуть і далі перевидаватися переклади Сенюк.

Comments

[muzyka-sniv.livejournal.com]

про шведську не знаю, але українська якась дивна. "водно", "шарувала", "годна".

трагедія в тому, що наші перекладачі "водно" вважають себе ще й неабиякими оригінальними письменниками. в результаті, ні те, ні те в них не виходить на рівні. і досить часто :)))

[habitudo.livejournal.com]

те що в кутових дужках - мій блєдний переклад, ні на що, крім інформативності, не претендує.
шарувала, водно - не бійтесь заглядати у словник. і в книжечки також.

[muzyka-sniv.livejournal.com]

аааа. а я був подумав, що то оригінальний переклад. концептуально ж - не дай бог читати легку пригодницьку прозу для дітей через словники і енциклопедії, зокрема лексичні. за таке і автора, і драгомана - в топку!!! :)))

[habitudo.livejournal.com]

Еге, не вадить прочитати пост, перш ніж коментувати.
А про дітей ви дуже поганої думки. Моя семилітка знає і ці слова, і багато інших :Р

[muzyka-sniv.livejournal.com]

нехай так. я ж лиш по собі судю :)

[pry4ilok.livejournal.com]

Раніше у видавництві (не знаю, як тепер і чи є ще ті видавництва) головним був редактор, а найголовнішим - головний редактор, отака тавтологія, - тож вошей могла прибрати й не Сенюк...

Головна біда теперішнього перекладацтва - компутерні програми з їхнім обмеженим словником. Мало того, що вони абсолютно не відчувають, де треба ставити, наприклад, "але", а де "чи", де доречне "і", а де - "та", - вони ще й фактично знищують величезний пласт мови. Наші редакційні так звані перекладачі, люди, які спілкуються російською, накидаються на нас, літредів, із претензіями, якщо в тексті їм трапляється слово, якого не знає програма і, певна річ, не знають вони, дарма що в словниках це слово є і і в розмові між українськомовними трапляється, та й гарне ж... А юна поросль, навіть українськомовна, таким чином масово засвоює й користується збідненою мовою...

[habitudo.livejournal.com]

щодо головного редактора і вошей - так, цілком могло бути...
а перекладачі у вас, видно, виборно паршиві, з нашої скромної перекладацької контори вони б летіли зі свистом :)

[pry4ilok.livejournal.com]

Річ у тому, що наша газета спочатку була тільки російськомовна. За українськомовний варіант виступав лише головний редактор, і цей варіант був зустрінутий дуже недружелюбно. Багато що змінилося, але, як і скрізь у нашій країні, її українськомовний варіант - на другорядних упосліджених ролях... У нас субординація, а не мережа високопрофесійних відділів: скажімо, як писати чи як правити написане, може мені вказати редактор відділу або відповідальний секретар, люде російськомовні, але, як вони вважають, вищі за посадою - отже повинні керувати... Така мішанка виходе... Тому мова в газеті від самого початку була вбого-нейтральна, ближча до розуміння і рідніша для вуха російськомовних... Тож вилетіти зі свистом швидше може той, хто не кориться, а не той, хто некомпетентний чи володіє куцим запасом слів...

[habitudo.livejournal.com]

це дуже сумно і дуже неправильно.
може, краще покинути роботу в таких принизливих умовах?
адже є й нормальні видання, де кожне робить своє, і директор з продажу реклами не лізи в справи редактора.

[pry4ilok.livejournal.com]

Особисто я відгавкуюся, коти трапляються сутички, а якби довелося принижуватися - то покинула б:)

[habitudo.livejournal.com]

так! професіонал мусить і погавкати, якшошо :)