![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
igen om Ronja
Завдяки люб'язній ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
lana_svitankova - дякую-дякую!- читаю тепер оригінальну "Роню, дочку розбійника".
Я вже колись писала про чудовий переклад Ольги Сенюк, а тепер можу посвідчити як очевидець, що він таки дуже точний. І, справді, нашій перекладачці вдалося літературно і невульгарно відтворити всі ті фізіологічні жартики й напівлайки, які є в Ліндгрен - на відміну від цнотливих американців, що те все покидали.
Але! Знайшлася і в нас межа, "іже не перейдеши" - воші. В українському перекладі там, де Роня зустрічається з Бірком у підземеллі, випущено всі згадки про вошей і їх вичісування (в кутових дужках - текст, якого в перекладі немає):
"Сама вона (Роня) була чиста, бо Ловіса кожної суботи ввечері шарувала її біля вогнища в балії, <а щонеділі зранку вичісувала їй і Матісові вошей. Правда, Матіс того не любив і скаржився, що йому водно видирають волосся. Але те мало помагало.
- Досить з мене і дванадцяти брудних вошивих розбійників - казала Ловіса,- А вже ватажка я чесатиму живого чи мертвого, поки можу тримати гребінь>
...і ще зо дві згадки там само.
Але це, звісно, ніяка не претензія - просто цікавинка. Дякувати Богу, що в нас досі не наросло власних Брауде і Бєлякових, які би кинулися наново перекладати весь доробок Ліндгрен, ретельно тримаючись порядку слів, перебріхуючи смисл і розцяцьковуючи все на власний гидкий смак.
От наприклад, їхній пасажик звідти ж:
— Нищие разбойники, так оно и есть! Разве ты не чувствуешь, что от меня несет дерьмом и нищетой? — ухмыляясь, спросил он.
Для довідки - про ето самоє там ніяк не згадується, стоїть lortigt - всьго-навсього брудний.
Отаке-то, люди добрі. Добре, що скандинавістів-халтурників в нас не так багато. Як пощастить, будуть і далі перевидаватися переклади Сенюк.
lana_svitankova - дякую-дякую!- читаю тепер оригінальну "Роню, дочку розбійника".Я вже колись писала про чудовий переклад Ольги Сенюк, а тепер можу посвідчити як очевидець, що він таки дуже точний. І, справді, нашій перекладачці вдалося літературно і невульгарно відтворити всі ті фізіологічні жартики й напівлайки, які є в Ліндгрен - на відміну від цнотливих американців, що те все покидали.
Але! Знайшлася і в нас межа, "іже не перейдеши" - воші. В українському перекладі там, де Роня зустрічається з Бірком у підземеллі, випущено всі згадки про вошей і їх вичісування (в кутових дужках - текст, якого в перекладі немає):
"Сама вона (Роня) була чиста, бо Ловіса кожної суботи ввечері шарувала її біля вогнища в балії, <а щонеділі зранку вичісувала їй і Матісові вошей. Правда, Матіс того не любив і скаржився, що йому водно видирають волосся. Але те мало помагало.
- Досить з мене і дванадцяти брудних вошивих розбійників - казала Ловіса,- А вже ватажка я чесатиму живого чи мертвого, поки можу тримати гребінь>
...і ще зо дві згадки там само.
Але це, звісно, ніяка не претензія - просто цікавинка. Дякувати Богу, що в нас досі не наросло власних Брауде і Бєлякових, які би кинулися наново перекладати весь доробок Ліндгрен, ретельно тримаючись порядку слів, перебріхуючи смисл і розцяцьковуючи все на власний гидкий смак.
От наприклад, їхній пасажик звідти ж:
— Нищие разбойники, так оно и есть! Разве ты не чувствуешь, что от меня несет дерьмом и нищетой? — ухмыляясь, спросил он.
Для довідки - про ето самоє там ніяк не згадується, стоїть lortigt - всьго-навсього брудний.
Отаке-то, люди добрі. Добре, що скандинавістів-халтурників в нас не так багато. Як пощастить, будуть і далі перевидаватися переклади Сенюк.
no subject
трагедія в тому, що наші перекладачі "водно" вважають себе ще й неабиякими оригінальними письменниками. в результаті, ні те, ні те в них не виходить на рівні. і досить часто :)))
no subject
шарувала, водно - не бійтесь заглядати у словник. і в книжечки також.
no subject
no subject
А про дітей ви дуже поганої думки. Моя семилітка знає і ці слова, і багато інших :Р
no subject
no subject
Головна біда теперішнього перекладацтва - компутерні програми з їхнім обмеженим словником. Мало того, що вони абсолютно не відчувають, де треба ставити, наприклад, "але", а де "чи", де доречне "і", а де - "та", - вони ще й фактично знищують величезний пласт мови. Наші редакційні так звані перекладачі, люди, які спілкуються російською, накидаються на нас, літредів, із претензіями, якщо в тексті їм трапляється слово, якого не знає програма і, певна річ, не знають вони, дарма що в словниках це слово є і і в розмові між українськомовними трапляється, та й гарне ж... А юна поросль, навіть українськомовна, таким чином масово засвоює й користується збідненою мовою...
no subject
а перекладачі у вас, видно, виборно паршиві, з нашої скромної перекладацької контори вони б летіли зі свистом :)
no subject
no subject
може, краще покинути роботу в таких принизливих умовах?
адже є й нормальні видання, де кожне робить своє, і директор з продажу реклами не лізи в справи редактора.
no subject
no subject