habitudo: (Dia de Muertos)
[personal profile] habitudo

Емі Лоуелл (Amy Lowell), 1914.

In Answer to a Request

You ask me for a sonnet. Ah, my Dear,
      Can clocks tick back to yesterday at noon?
      Can cracked and fallen leaves recall last June
And leap up on the boughs, now stiff and sere?
For your sake, I would go and seek the year,
      Faded beyond the purple ranks of dune,
      Blown sands of drifted hours, which the moon
Streaks with a ghostly finger, and her sneer
      Pulls at my lengthening shadow. Yes, 'tis that!
      My shadow stretches forward, and the ground
Is dark in front because the light's behind.
      It is grotesque, with such a funny hat,
      In watching it and walking I have found
More than enough to occupy my mind.

I cannot turn, the light would make me blind.

На прохання

Сонета просите – даремно, друзі…
      Хіба навспак годинники ідуть?
      Хіба листки опалі віднайдуть
Зелений червень у сухім галуззі?
Заради вас я на пурпурній смузі
      Сипучих днів - шукала б літа путь,
      Та тільки місяць креслить знаки тут
Примарним пальцем, і немов на глузи
      Видовжує знай тінь. Так от в чім річ!
      Гротескна попереду простелилась
Фігура в капелюсі: місяць кпить.
      Йду в темряву, бо світло із-за пліч,
      А думка тим уже удоволилась,
Що тінь сотається, жорства рипить.

Не обернусь – бо світло осліпить.

April 2017

S M T W T F S
      1
2345 678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 06:53 am
Powered by Dreamwidth Studios