May. 4th, 2012

habitudo: (Default)
Ото знайшла я колись у Найдановому перекладі Андруховича "сосни, і лаври, і пінії" як "cedars and pines, and monasteries", і за живота хапалася. А воно, виявляється, давно відомий системний факт, описаний у Володимира Діброви, в чудовій новелі "День народження":

Сумлінний Когут... щоранку чесно сідає за комп'ютер і до п'ятої вечора перетягає слова з однієї іноземної мови в іншу. Аби зберегти букву й пахощі оригіналу, все те, що він не може перекласти, йде у примітки і пояснюється особливостями української вдачі. В решті випадків він покладається на словник. Через що кожна з подоланих ним оповідок відгонить шизофренією. “Дуля” в нього, як і велить словник, це, безумовно, “груша”, “Бесарабка” є “жінкою молдаванського роду”, а
вигук якогось із персонажів “та нащо цей, блін, совок пригрібався?” в його перекладі перетворилося на “чому, млинець, невелика дитяча лопатка зняла верхній шар ґрунту?”
.

Далі йде вбивче розкриття причин, чому тим загальновідомим дулям і лаврам нема переводу. Взагалі новела дуже варта прочитання. Вона і кумедна, і зворушлива, і влучно змальовує тих українців, що в 90-х шукали щастя по штатівських універах. Прототипи впізнавані: Бойко - сам автор, Когут - Найдан, Уляну самі без труду пізнаєте :)
Всіляко рекомендую.

April 2017

S M T W T F S
      1
2345 678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 06:55 am
Powered by Dreamwidth Studios